Поминальна (м`ясопусна) субота – час молитви за померлих.

5 Бер

Уставом Православної Церкви встановлені особливі вселенські загальні дні поминання спочилих християн. Одним із таких днів є М’ясопусна батьківська поминальна субота, яка завжди припадає на передодні третьої підготовчої неділі до Великого посту.

2016 року вона випадає на 5 березня. Поминання в цей день визначено стародавнім церковним звичаєм. Християни всіх часів і народів завжди молилися за своїх померлих.

DSCN5636DSCN5637DSCN5638DSCN5642DSCN5643DSCN5646DSCN5647DSCN5648DSCN5649DSCN5650DSCN5651DSCN5652DSCN5653

Святі Отці, знаючи, яке велике полегшення і користь приносить покійним поминання та молитва за їх упокій, повчають здійснювати це соборно. Про велику користь від такого поминання говорив зокрема Діонісій Ареопагіт – “як корисне душам померлих поминання”. Іоан Золотоустий говорить: “Узаконено апостолами творити перед страшними тайнами поминання спочилих: вони знали, що велика буває від цього користь для спочилих; не даремні моління, не даремні милостині: все це встановив Дух Святий, бажаючи, щоб ми отримували користь один через одного”.

Крім молитов за померлих, найбільш дієвий засіб для надбання їм милості Божої – це принесення за них безкровної жертви. У Православній Церкві часточки, які вийнято з просфори в пам’ять померлих, після причастя живих віруючих, опускаються в св. Чашу з молитвою: “Омий, Господи, гріхи тих, що тут поминалися, Кров’ю Твоєю Дорогоцінною, молитвами святих Твоїх”.

Загробна доля грішників полегшується і милостинями убогим. Подачею милостині збільшується число людей, що моляться за спасіння душі спочилого і разом з тим виконують слова Ісуса Христа: “Зробили це (милостиню) одному з цих братів Моїх менших, зробили Мені” (Мф. 25, 40).

Ми маємо пам’ятати про те, що за померлих треба молитися щиро. Як завзято беремося за справу, коли йдеться про те, щоб когось любого нам – батька, матір, дитину – врятувати в цьому житті від смерті! Велика сила щирої молитви, і яка розрадою є обітниця, що її дає Господь з безмежної ласки Своєї! “Він учинить, – каже цар Давид, – волю тих, які його бояться; заклик їхній почує і спасе їх” (Пс. 145, 19). Також і Божественний Спаситель говорить до нас: “Якщо перебуватимете в Мені і слова Мої у вас будуть, то чого б ви не захотіли, просіть, буде вам” (Ін. 15, 7).