Увечері, 13 квітня 2016 року в храмі св.ап.Іоана Богослова було відслужено утреню четверга 5-ї седмиці Великого посту з читанням покаянного канону преподобного Андрія Критського.
Богослужіння очолив настоятель храму св.ап.Іоана Богослова ієрей Михаїл Голобородько у співслужінні свящ. Богдана Сливки – настоятеля парафії св. пророка Іллі м. Заліщики Тернопільсько-Бучацької єпархії .
ДОВІДКА:
Покаянний канон преподобного Андрія Критського називається великим, як через свою тривалість – його читання повністю займає приблизно 2 – 2,5 години, так і за своїм духовним значенням. Цей молитовний текст на багатьох прикладах Старого і Нового Завіту показує душі зразки праведності та грішного життя – із закликом наслідувати перше та уникати другого. Його можна описати як покаянний плач, що розкриває всю неосяжність, усю безодню гріха, потрясає душу покаянням і надією.
Дуже майстерно святий Андрій переплітає образи: Адама і Єву, рай і гріхопадіння, патріарха Ноя і потоп, Давида, Землю Обітованну і понад усе Христа і Церкву – зі сповіданням гріхів і каяттям. Події Священної історії представлені як події життя окремої людини, справи Божі в минулому як справи, які стосуються спасіння кожного, трагедія гріха та зради як особиста трагедія. Життя показане як частина тієї великої, всеосяжної боротьби між Богом і силами темряви, які повстають проти Нього.
Слова Канону закликають до відповіді, тому що говорять вони про події й справи минулого, зміст і сила яких вічні, оскільки кожна людська душа – єдина й неповторна – проходить тим же шляхом випробувань, стоїть перед тим же вибором, зустрічається з тією ж вищою і найважливішою реальністю. Значення та мета Великого канону саме в тому і полягає, щоб проказати нам гріх і тим самим привести нас до покаяння.
Богослужіння з читанням Великого покаянного канону також носить назву «Маріїного стояння», адже за уставом під час його звершення також належить читати Житіє преподобної Марії Єгипетської – великої пустельниці і подвижниці. Це житіє є повчальним прикладом милосердя Божого до грішників, які каються, а також показує, яких духовних висот може досягнути людина завдяки покаянню і подвижницькому життю.
