Агіасма: святиня та її значення для православних християн

Слово «Агіасма» походить із грецької мови (ἁγίασμα) і в перекладі означає «святиня». У церковній традиції так називають не просто освячену воду, а лише ту, яка освячена під час особливого чину Великого водосвяття в Навечір’я Богоявлення (5 січня) і в саме свято Хрещення Господнього (6 січня). Лише в ці дні звершується цей чин, який не повторюється протягом усього року. В інший час у храмах відбувається лише мале освячення води.

Агіасму також називають «хрещенською», «богоявленською» або «йорданською» освяченою водою. Усі ці назви мають однаковий зміст, адже вода освячується за одним і тим самим чином. Різниця лише в назвах свята Богоявлення, яке також називають святом Хрещення Господнього або Йорданом – на згадку про хрещення Ісуса Христа у водах річки Йордан.

Освячення води пов’язане із подією Хрещення Господнього, описаною в Євангелії. Під час цієї події Господь Ісус Христос, охрестившись у водах Йордану від Іоана Предтечі, освятив ці води й установив Таїнство Хрещення як необхідний крок до спасіння.

Здавна у день Навечір’я Богоявлення, що нині припадає на 5 січня, християни освячували воду. Саме цього дня традиційно хрестили оголошених – людей, які готувалися до прийняття Таїнства Хрещення. Тому освячення води зазвичай відбувається у храмах. А в день самого свята, 6 січня, вода освячується урочисто просто неба – біля річок, ставків чи криниць. Ця традиція сягає практики Єрусалимської Церкви, де віруючі збиралися біля Йордану для освячення води на спомин про Хрещення Спасителя.

Достеменно невідомо, як саме освячували воду у перші століття християнства. Проте вже в IV столітті Константинопольська Церква вважала воду священною, що підтверджується проповідями святителя Іоана Золотоустого (бл. 347–407). Він згадує, що в день Богоявлення християни набирали воду, яка могла довго зберігатися. У VI столітті чин Великого водосвяття набув поширення у Східній Церкві, а в VII столітті патріарх Софроній Єрусалимський уклав остаточний текст цього чину.

Освячена вода, або Агіасма, є великою святинею для православних. Її зберігають із благоговінням, використовуючи з вірою в її цілющі властивості для зцілення душі й тіла. Господь дарує благодать і творить чудеса через освячену воду – за вірою людей, які до неї звертаються.