Митрополит Данило (Ковальчук)

Наситивши народ хлібом, Христос Спаситель іде на гору і там в тишині ночі молиться. Христос після трудів денних закінчує діло молитвою. Чи не повинні й ми так з подякою милосердю Божому, завершувати наші діла, щоб Господь дозволив нам щасливо прожити день, щоб дав нам нагоду уникати гріха, щоб дарував нам благодатну допомогу. Кожний день спішімо з подячною молитвою до Господа Бога. Так молилися Яким і Анна. Але ми молімося завжди і всюди здіймаймо серце своє до Бога. Ходімо часто на молитву до храму. Церква буде для нас наче та духовна гора Сион. Тут ми залишимо всю світськість. Думаймо про Бога, прикрашаймо себе чеснотами як храм, в якому творять молитву, заглиблюймося в молитву і будемо відчувати, що воістину перебуваємо з Богом. Молімось, ввійдімо в себе. Пізнаймо гріховність. Апостоли тільки й знали проповідь і молитву. На жаль наша молитва з декількох неповних слів, самі ми до мо литви охололи, що часто навіть не стаємо на молитву…