5 листопада 2016 р. в  храмі св.ап.Іоана Богослова було відслужено уставні богослужіння: 3 та 6 часи, Божественну літургію та заупокійну літію.

У святому письмі Господь говорить: «Я Бог Авраама, і Бог Ісаака, і Бог Якова? Бог не є Бог мертвих, але живих» (Мф. 22, 32). Цим засвідчується, що для Бога усі – і живі, і померлі – реально існують і Він про всіх пам’ятає. Навіть найменша добра справа, зроблена людиною за життя, є цінною в очах Божих.

Подібно до Господа, пам’ятаємо і ми про наших рідних, близьких, знайомих, котрі залишили цей світ. Ось і сьогодні Православна Церква святкує Димитрівську батьківську суботу, в яку підносить до Творця сугубі молитви за померлих. Димитрівська субота, була первинно днем поминання православних воїнів. Однак згодом православні християни стали цього дня творити пам’ять не лише православних воїнів, котрі за віру і Вітчизну життя своє на полі битви поклали, але – разом з ними – і всіх взагалі своїх покійних.

Православні християни 5 листопада 2016 р. відзначають Дмитрівську поминальну суботу, в яку прийнято поминати родичів. Так відбувається щороку в суботу перед днем пам’яті вмч. Дмитрія Солунського, а це 8 листопада. Традиційно в суботу православні йдуть до храмів. Там на столах кладуть три хлібини та іншу їжу, на Буковині, як правило – цукор, олію, печиво. За повір’ям перший хліб призначається для давно померлих предків, другий – дідам і бабам найближчого роду, а третій – тим, хто помер насильницькою смертю на війні, у воді чи вогні.