З першого погляду, подія, яку відзначає Церква сьогодні, здавалася звичайним буденним явищем. Такі ритуали проводили над кожним первістком чоловічої статі. Щодня сотні людей з усіх міст і містечок Ізраїля приходили до Храму та приносили своїх первістків. Але того дня Дух Святий відкрив Симеону та Анні, що на руках Діви Марії не звичайних малюк, але Той Єдиний, заради якого і було збудовано Єрусалимський Храм. Таким чином серед звичного буденного життя, очі святих побачили майбутнє спасіння світу.

Щотижня ми збираємося у цьому храмі. Бачимо тих самих людей у тих самих стінах. Той самий священик із тим самим хором служать ту саму службу. І якщо це все, що ми бачимо в Церкві, то ми стаємо подібними до людей, які перебували в Єрусалимському Храмі у день Стрітення Господнього, але не впізнали Бога. Разом із тим, щонеділі Господь приходить до свого храму. Той хто бачить очами віри, впізнає Його у таїнстві причастя. Той хто має вуха, почує Його голос у читанні Євангелія. Але і це не все. Просвітлені таїнством святого причастя ми самі стаємо храмами, і Господь входить в наші серця…