Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.

У церкві Христовій кожного дня здійснюється поминання одного або кількох Святих. Кожен день життя присвячений особливому поминанню. Зокрема, субота присвячена пам’яті всіх Святих і померлих. Здійснюючи молитву за померлих щоденно і на кожному богослужінні, Церква навчає своїх прихожан, щоб вони не забували про тих, хто відійшов у вічне життя. Особливих молитв за померлих Церква вимагає в суботу.

Субота – слово єврейське, що означає ”спокій”, ”відпочинок”. Православна Христова Церква присвячує цей день пам’яті всіх, хто перейшов із земного життя в загробне. Церква просить для них у Бога вічного спокою, відпочинку після багатостраждального земного життя. Оскільки субота, згідно з Божою заповіддю, була присвячена для Бога після шести днів праці, точно так загробне життя для тих, хто відійшов у нього, буде суботою вічною, життям для Бога, днем спокою і радості.

Крім щоденних молитв і суботи, у році є ще особливі дні, які присвячені для молитви за померлих. У ці дні вся Православна Церква разом з віруючими щиро моляться за вічне життя померлих. Ці суботи називаються батьківськими. Їх є п’ять: м’ясопустна, троїцька і суботи 2-ої, 3-ої і 4-ої неділі великого посту. Вони ведуть свій початок від апостольських часів. Причина визначення цих субот полягає в тому, що, як повчав апостол Павло, якщо без любові нічого не може здійснитись, то, значить, і сам подвиг посту, якщо не буде супроводжуватись істинною взаємною любов’ю, втратить своє значення. А отже, ті, хто дотримується посту, не дійдуть до цілі і доброчинність втратить свою цінність. Тому Церква навчає, щоб між всіма віруючими християнами були мир і любов.

Дуже добре, що наші молитви об’єднують нас, живих, з тими, що відійшли у Вічність. Ми і надалі, як вірні сини і дочки Христової Церкви, повинні виконувати свій християнський обов’язок – щиро молитись за упокій своїх батьків, дідів, рідних, знайомих, друзів, близьких, воїнів на полі брані убієнних та всіх православних християн. Амінь.