Дорогі у Христі брати і сестри! З року в рік Церква Христова святкує Різдво Христове – свято початку нашого спасіння.

Людина після свого гріхопадіння стала підвладною смерті. Переступивши Божу волю, вона розриває тісний зв’язок між собою і Богом. Тільки Бог є істинне життя, – віддалившись від Бога, людина віддалилася від єдино істинного життя, а отже перейшла у царство смерті. Між Богом і людиною постала прірва, котру вона самостійно подолати вже не змогла.

Потрібен був Хтось, хто б з’єднав Небо та землю, відновив життєво необхідний зв’язок між Богом і людиною. Щоб врятувати власне творіння, саме Небо, в особі Ісуса Христа сходить до рівня землі. Христос і є тим Посередником, який відновив зв’язок між небом і землею, поєднавши в собі дві природи: людську й божественну, земну та небесну. І через Своє народження Христос приніс у світ світло богопізніння для людей.

Вказівки про надзвичайне народження Месії ми знаходимо в Старому Завіті. Ще прабатькам було сказано: «Насіння жінки зітре голову змія» (Бут. З, 15). Але чіткіше вказується на народження Христа Месії від Матері Діви в книзі пророцтва Ісайї: «Ось Діва в утробі зачне, і Сина породить, і назветься ім’я Йому Еммануїл» (Іс. 7, 14). У Євангелистів Луки та Матвія прямо говориться, що народження Його здійснилося силою і навіюванням Святого Духа на Пресвяту Діву.

Діва Марія була обрана Господом на Матір Божу за свої чесноти: за смирення, покору Божій волі, любов до Бога та до ближнього. Архангел Гавриїл, благовістячи про народження Ісуса Діві, зарученій з Йосифом, каже їй: «Радуйся Благодатная, Господь з тобою… В Бога благодать Ти знайшла! Ось ти в утробі зачнеш і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус» (Лук. 1, 28, 30-31).

Діва Марія здивувалася цим словам, адже Вона з жодним чоловіком не була близькою й дала обітницю до кінця своїх днів залишатися дівою. У відповідь на це Ангел відкрив їй найбільшу таємницю: «Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього осінить тебе, через те то й Святе, що народиться буде Син Божий» (Лук. 1, 35).

І ось коли наблизився час народжувати, Пречиста Діва Марія зі старцем Йосифом у цей час прибули на громадський перепис у місто їхнього прабатька Давида, Віфлеєм. Місто було переповнено людьми й тому знайти вільного місця для нічлігу вони не змогли. І тільки убога печера, котра служила хлівом для худоби, стала пристанищем для їхнього відпочинку. Саме там, в бідному вертепі, з’являється на світ Божественне Дитя, Спаситель світу.

Не в царських палатах, народжується Месія, а в хліві для тварин, не тисячі слуг Йому прислуговують, а нерозумна худоба служить, обігріваючи Його своїм теплим диханням. Так, ще немовлям, Христос уже несе на собі прокляття та зневагу світу. Світ одразу не прийняв свого Спасителя. Творцеві всесвіту не знайшлося місця серед Свого творіння.

Господь Ісус Христос народився людиною безгрішною. Не вчинив Він і ніякого особистого гріха. Тому, хоча й Він «у всьому подібний нам», але «без гріха». «Що народилося з тіла – є тіло, що ж народилося з Духа – є Дух. Те, що народжується у святості, наречеться Сином Божим, тобто Той, хто народжується без гріха, за навіюванням Св. Духа, назветься Сином Божим» (Ін. 1, 13; 3, 6).

Справу примирення Бога і людини Син Божий почав у Самому Своєму втіленні. В Його особі Бог і людина зустрілися й примирилися між собою, стали одним цілим (Ін. 17,20-23). Людина стала близькою та рідною Богові. «Бог Слово, – навчає Святий Іриней, – за безмірною благістю Своєю став тим, що і ми, щоб і нас зробити тим, що є Він». Святий Григорій Богослов сповідує: «Богом був Ти (Христе) від віку, людиною ж об’явився нам на останок, щоб після того, як Сам Ти став людиною, мене зробити Богом».

Отож, Христос як істинний Месія Своїм народженням з’єднав світ небесний зі світом земним, освятив Своїм Божеством людське тіло, все людство, відродивши у ньому нове життя. Бог сходить з неба і стає людиною для того, щоб ми, прості люди, змогли стати божественними.

Пригадаймо собі, як було возвеличене людське тіло в Ісусі Христі після Його Воскресіння. Воно було Вознесене на небеса і посадовлене на Небесному Престолі праворуч Бога Отця. Один Святий Отець сказав: «Хочеш дізнатися, для якої слави ми готуємося? Подивися на Небесний Престол праворуч Бога Отця і ти побачиш, для чого готується людина».

Отже, дорогі у Христі, пам’ятаймо про наше високе призначення, про те, що принесло нам Різдво Христове, всіма силами стараймося послужити Богові, щоб стати Його істинними слугами, адже Він Сам пообіцяв: «Де Я, там і слуга Мій буде». Амінь.